Біженці мають змогу вивчати німецьку мову під час безкоштовних та анонімних дискусій «Діалог німецькою». Одесит Ілля, актор та ведучий, теж хоче якомога швидше опанувати мову, щоб почати нове життя.
This text was translated into Ukrainian. Статті німецькою.
переклад: Olga Saritska
Центральна бібліотека, другий поверх, в самому кінці коридору. Невелика кімната з видом на Центральний вокзал Гамбурга. Одинадцять столів і стільців розташовані у формі U навколо повітряного фільтра. Френк Фьорстер ставить коробку з ручками, хірургічними масками та невеликою дошкою на окремий стіл попереду. «Можливо, що сьогодні ніхто не прийде через гарну погоду. Таке трапляється час від часу», — каже він, відкриваючи вікна, щоб впустити свіже повітря.
Фьорстер працює керівником групи «Dialog in Deutsch», волонтерської програми бібліотеки для тих, хто вивчає німецьку мову. Концепція дуже проста: будь-хто може прийти і вдосконалити свої знання за допомогою мовної практику. Практика німецької мови триває годину, підчас якої нищаться мовні бар’єри. Для занять не потрібна попередня рєєстрвція, тут не існує іспитів та вимог до участі. Наразі щотижня відбувається близько 200 діалогів у всьому місті.
Вивчення німецької мови також є анонімн
Кімната швидко заповнюється, незважаючи на гарну погоду. Крім того, додаткові табурети розміщують поруч зі столами, щоб кожен міг сісти. Сьогодні серед учасників тільки чоловік, оскільки заняття виключено для жінок відбуваються паралельно. Всього присутнього дванадцять учасників .
Курс починається з короткої розповіді про себе. «Привіт, я Кіан з Ірану. Я живу в Німеччині шість років.» «Приємно, що ти тут», – каже Ферстер. Наступні учасники розповідають про себе по черзі. «Ласкаво просимо до Гамбургу.» Кожен учасник має коротко презентувати себе та викладач заохочує до цього студентів, але це не є чимось примусовим та обов’язковим. У «Діалозі німецькою» немає жодної бюрократії. Те, що анонімність може відігравати важливу роль, було показано в період Корони, коли учасники мали заповнювати форми реєстраціїі своїми справжніми іменами та адресами. Це стримувало деяких людей, повідомляє Ферстер.
Наслідки російської загарбницька війна в Україні помітні в Гамбурзі. FINK.HAMBURG зібрав репортажі та портрети постраждалих у серії «Війна в Україні». У школі та на балеті, в дорозі з інфлюенсером-біженцем і тенісним професіоналом з Києва – FINK.HAMBURG висвітлює різні проблеми та погляди на війну.
Ілля також бере участь у дискусії. Він прибув до Гамбурга на початку березня. 35-річний хлопець провів три тижні у тимчасовому притулку у будівлі Messehalle та змін у повній мірі відчути переїзд до Гамбургу тільки коли знайшов приватне житло в Алтнні. Він записався на інтенсивний мовний курс. Ще до вимушеног переїзду до Німеччини він здобув перші мовні навички в зміг почати вивчення мови з другого етапу, оминаючи курс для початківців.
Перша вправа на сьогодні: маленьку кульку кидають туди-сюди. Той, хто ії зловив має назвати свою асоціацію до слова «Гамбург». «Гавань, крамниці». Ферстер записує все на дошці, поволі доповнюючи асоціативний рядок. Молодий афганець каже «Репербан». На нього дивляться розгублені обличчя Тоді він захоплено пояснення: «Диско, вечірка!» По кімнаті розносяться вигуки «ах» і «ой» та лунає тихий сміх. Далі учасники повинні обговорити, чи повинен Гамбург будувати канатну дорогу, але тут лише декілька людей бажають висловити свою думку та вони наводятьі часто навряд чи зрозумілі аргументи. Справжньої дискусії немає. Ілля виступає за канатну дорогу, але йому важко знайти потрібні слова.
«Це весело, коли я розумію дедалі більше.»
Він робить частину домашніх завдань вранці, відвідує інтенсивний курс опівдні, та опрацьювує іншу частину домашніх завдань ввечері, а іноді дрллучається до дискусійної групи «Діалог німецькою». Вивчення німецької мови для нього стало зараз невід’ємною частиною повсякденного життя. «Увечері я вже втомлений. Але приємно усвідомлювати, що з кожним разом я розумію все більше і більше», – розповідає Ілля німецькою мовою.
Він все ще говорить з сильним акцентом і робить граматичні помилки, але ви його без проблем розумієте, зважаючи на той короткий час, скільки він вивчає німецьку мовою. В Україні він працював актором та модератором театру та кіно, він звик запам’ятовувати тексти і може порівняно добре вивчитисловниковий запас. Востаннє він займався вивченням іноземних мов ще в школі. У той час він обрав англійську, а не німецьку. Англійська здавалася йому важливішою. Його німецька мова вже набагато краща за шкільну англійську мову, каже він.
Уроки німецької щоразу відрізняються . «Ви насправді не можете до них підготуватися», – каже Ферстер. «Попередні знання учнів занадто різні, і ви ніколи не знаєте, скільки їх приходить. Наприклад, ви не можете провести дискусію лише з двома людьми. Тоді вам доведеться робити щось інше.»
46-річний чоловік займається викладанням мовних курсів близько десяти років, тому він каже, що йому не складно спонтанно пригадати вправи. Він також закликає учасників висловлювати власні теми, щоб зробити діалог максимально наближеним до реального життя. «Як відбувається візит до лікаря чи поїздка до державної установи, як працює система медичного страхування і де ви купуєте продукти? Це речі, про які ніхто інший зазвичай не розповідає.»
Навчання разом та пошук друзів
«Але також важливо, якщо навіть не важливіше за це, будування мережі знакомств», говорить Ферстер. Це краще, ніж сидіти наодинці на дивані в чужій країні без контактів. Крім того, в дискусійні групи сповнені культурного обміну, люди різних національностей збираються разом. Тож ізраїльтянин сидить поруч з палестинцем або росіянин поруч з українцем.
Ілля також зустрічався з людьми з різних культур. З німців він, нажаль, поки що знає лише свого орендодавця. «Я думаю, що дуже важливо чути правильну німецьку та правильну граматику – без акценту.» Він також кілька разів дякує за інтерв’ю, він вояче мі вдячний за кожну можливість покращити свою мову.
Мине ще деякий час, перш ніж Ілля зможе відновити свою роботу. Для того, щоб працювати актором, йому потрібна бездоганна німець. Але він не хоче, щоб цього не відштовхувало, Ілля намагається дивитися вперед і не дуже тиснути на себе. Він хотів би сходити до театру подивитися спектакль, але він боїться, що він не зрозуміє його правильно. «Але якщо я продовжую так багато практикувати мову, то, можливо, зможу сходити через півроку», — задумливо каже він.
