Благодійна крамниця Hanseatic Help Help Store – це першe місце, де біженці з України можуть отримати джинси, дитяче харчуванням чи щиру розмову.  FINK.HAMBURG завітали туди і розповідають історії Світлани, Ольги, Міли, Поліни та Михайла, які тут шукають чи, навпаки, пропонують допомогу.

This text was translated into Ukrainian. Here you can find the German original. 

переклад: Olga Saritska

Загалом ми відвідали Help Store тричі.  На момент збору матеріала для статті  в квітні/травні адресу магазина не розголошували журналістам для того, щоб захистити конфіденційність біженців з України.  Проте  FINK.HAMBURG отримали дозвіл для візиту. 

Цегла будинків на Гроссе Ельбштрассе прогріта сонцем, над Ельбою дме лагідний вітер і пахне смаженою рибою.  Війна зараз відчувається як щось дуже далеке. Стільці та столи в бістро заповнені людьми в сорочках і краватках, які вийшли на обід. Саме тут, між закусочними та ресторанами, знаходиться Hanseatic Help Store, крамниця для українських біженців.  Великий синій логотип кидається в очі та його легко побачити здалеку.

«Ми маєсо підказувати людям, щоб вони також обирали теплий одяг та дощовик», – каже Міла Язвінська, керівниця проекту Help Store.  «Зазвичай люди приходять лише за легкими речами , тому що зараз така гарна погода.» Особливо популярні зараз сукні на літо.  «А також святкове вбрання », — каже Міла.  «У нас також є відділ з продуктами для макіяжу, але його розбирають за якісь 20 хвилин.» Деякі речі, які можна знайти у магазині, дуже практичні, наприклад, гумові чоботи.  Однак окрім практичності одяг  може допомогти вам почувати себе добре у важкі часи.  Тому тут серед товарів можна знайти рожеві блузки або смугасті чорно-білі костюми-двойки. 

Міла Язвінська вже два роки живе в Гамбурзі, а  у Німеччині ще довше.  Вона родом з Києва.  Початок війни вона зустріла в Києві, куди вона приїхала щоб зустрітися з сім’єю. Вона приїхала разом з дворічною донькою, і тому середа 23 лютого  була для Міли звичайним днем, який вона проводила  донькою на майданчику.  «Коли подруга подзвонила їй у четвер вранці, щоб сказати про початок війни, я сперше не повірила,» — розповідає Міла.  Після цього вони з донькою  через три дні повернулися до Німеччини з Києва через Польщу.  Її батьки залишилися в Україні.  Міла каже про це досить невимушено.

Im Zentrum stehen zwei junge Frauen vor einer Kleiderstange mit bunten Sweatshirts und Hosen im Help Store und sehen sich die Kleidung an. Links von ihnen sind ein Trolli und ein Kinderwagen zu sehen. Rechts steht eine Kleiderstange mit bunten Sommerkleidern.
фото: Stine Schumacher

Наслідки російської загарбницька війна в Україні помітні в Гамбурзі.  FINK.HAMBURG зібрав репортажі та портрети постраждалих у серії «Війна в Україні».  У школі та на балеті, в дорозі з інфлюенсером-біженцем і тенісним професіоналом з Києва – FINK.HAMBURG висвітлює різні проблеми та погляди на війну.

Інклюзивність в крамниці означає адаптуватися підчас допомоги  людям

Біля входу в Help Store є невеликий ігровий куточок, на підлозі розкидані іграшки.  Щонайменше четверо малюків граються та бігають. Цей куточок дуже добре облаштований для малечі.  Вони сидять на килимі, який можна знайти у багатьох дитячих кімнатах у Німеччині, на ньому зображені яскраві візерунки  вулиць, будинків та дерев.  Розбігшись, маленький хлопчик кидається в червоний мішок, кричить і голосно сміється. Через це у крамниці стоїть галас. 

In der Spielecke vom Help Store sieht man verschiedene Kuscheltiere in zwei schwarzen Regalen. Dort sind auch Brettspiele. Im Vordergrund steht eine Tafel zum Malen und ein Maltisch mit Buntstiften. Auf dem Boden liegen ein Spielteppich und ein roter Sitzsack.
фото: Stine Schumacher

Щодня до Help Store приходить близько 200 людей, розповідає Міла Язвінська.  Майже 40 відсотків відвідувачів – діти, близько 50 відсотків – жінки і лише близько десяти відсотків – чоловіки.  Магазин збирає дані, щоб краще адаптувати пропозицію до потреб, каже Міла.  Ігровий куточок важливий – для того, щоб діти мали змогу бігати, грати та малювати поки дорослі шукають речі, які їм можуть статися в нагоді.  До вхідних дверей ведуть сходи, пандуса немає. Коляски та інвалідні візки необхідно підіймати власноруч (руками Міла імітує рух підйому інвалідного візка і підйому його по сходах), але «ми завжди прийдемо і допоможемо.  Для нас важлива інклюзія», – каже вона.

Вчора до крамниці приходила група дітей з аутизмом та група глухонімих.  Без сурдоперекладача.  На запитання, як вони спілкувалися, Міла усміхається, жестикулює руками, показує великі пальці.  «Отже, — каже вона, — люди, які приїжджають сюди, різні, вони мають різні вимоги та потреби, тому допомога має бути прагматичною.

«Ми не робили жодної реклами.  Проте через два дні весь березень і квітень були повністю заповнені»

Крамниця працює з 22 березня.  «Ми підписали договір оренди в понеділок. Приготування до відкриття почалися почалися у вівторок», – розповідає Міла.  Відвідувачі бронюють «квиток» на візит до магазину за допомогою інструмента.  Тоді працівники знають, скільки приходить дорослих і дітей.  У перший день було 50 візитів.  «Ми не робили жодної реклами.  Проте за два дні весь березень і квітень були повністю заповнені», – розповідає Міла.

Літня пара заходить до магазину допомоги.  Світлана та її чоловік були тут двічі. Отримати квиток для візиту крамниці можна раз на місяць.  — «Шукаємо одяг,»— каже Світлана. Жінка працювала в Україні викладачем маркетингу в технікумі, її чоловік був викладачем техніки.  Вони разом втекли з Полтави. 

Світлана відповідає на запитання німецькою мовою.  Вона проходила стажування в Німеччині і в процесі вивчила мову.  Війна в Полтаві спочатку була не дуже близько, каже Світлана.  «Але ми живемо біля військового аеропорту і злякалися», – каже вона.  Коли вони були в Німеччині, аеропорт розбомбили.  The Tagesschau повідомили про російський авіаудар, який, як стверджується, пошкодив аеропорт.

Для того, щоб дістатися з Полтави до Гамбурга, спочатку через Варшаву до Берліна, їм знадобилося три дні поїздом і автобусом.  Коли вона побачила купу волонтерів на вокзалі, вона не стримала сльози.  Жінка була дуже щаслива отримати допомогу та увагу від  людей.

Численні волонтери також приєдналися до команди Hanseatic Help у Гамбурзі після нападу на Україну.  Нині в об’єднанні працюють 16 штатних працівників.  Тому волонтери становлять найбільшу частину робочої сили.  За даними асоціації, з кінця лютого до середини квітня  чергували 500 приватних осіб та 250 помічників з компаній.

Війна в Україні викликала хвилю бажання допомогти.  «Іноді в залі працювало по 100 волонтерів, а зовні було ще 100, яким ми змушені були знов відмовляти.  Нам довелося поставити окрему людину, яка приймала гостей на вході та реєструвала їх», – каже Майкл Вопперер, речник Hanseatic Help.  Зараз поспіх і бажання жертвувати трохи зменшилися.  Це також цілком нормально.  Великим підтвердженням їхньої роботи стала велика готовність населення допомогти.

Hanseatic Help e.V. — це асоціація, яка збирає та класифікує прямі пожертви, такі як одяг та предмети гігієни, та надає їх іншим організаціям.  Волонтери приймають пожертви на складі асоціації в Альтоні та сортують їх.  Некомерційні організації запитують товари за потребою за допомогою форми замовлення, а потім отримують їх безкоштовно.  Однією з організацій, наданих Hanseatic Help, є душовий автобус «GoBanyo», про який уже повідомляв FINK.HAMBURG.  Найновішими проектами асоціації є Help Store, а також транспортування допомоги та організація допомоги для України.

Ольга – одна з волонтерів, які з березня підтримують Help Store.  27-річна дівчина вивчає криміналістику в університеті Гамбурга. До крамниці ії привів однокурсник.  «Мені дуже подобається цим займатися .  Допомагати біженцям зараз і робити все, що в моїх силах,  для мене надважливо», – каже вона.  Ольга родом з Москви, вільно розмовляє німецькою та російською – не українською.  Але вона розуміє мову.  Через її російське коріння проблем немає, каже вона.

Більшість колег у Help Store – з України.  Вони зустрічають відвідувачів українською мовою, допомагають із відповіддю на запитання і тому знають багато про своїх відвідувачів.

Am Tresen empfängt Ludmilla eine Besucherin des Help Stores. Ludmilla hat blonde Haare und hat auf ihrer FFP2 Maske eine Ukraine-Flagge aufgemalt.
фото: Stine Schumacher

За словами Міли, більшість біженців знайшли приватне житло.  На своєму смартфоні вона показує мені телеграм-групу з понад 7000 учасників, в якій українці обмінюються думками.  Світлана та її чоловік також розповідають, що вони зупинилося у своєї доньки, яка вже давно живу в Гамбурзі.  Але незабаром вони мають переїхати до власної квартири неподалік. «Нам дуже пощастило,» — каже Світлана.

«Я хочу трохи нормальності та стабільності»

Поліні, молодій мамі, яка приїхала до Гамбурга з Києва у березні, поки що не пощастило знайти квартиру.  Перед собою вона штовхає туди-сюди чорну коляску.  Вона втекла з шестимісячною дитиною та шестирічним сином.  Зараз вона перебуває у друзів, ровер відає вона українською.  Навіть без перекладу Міли можна сказати, що вона перебуває у постійному стресі.  Вона говорить швидко, очі втомлені й напружені.  Для неї важливо мати конфіденційність і вміти відповідати на індивідуальні потреби своїх дітей.  У кожної з них вони різні та свій власний темп.

Ein Kinderwagen ist voll beladen mit Windel und verschiedenen Kleidungsstückenn.
фото: Stine Schumacher

«Я хочу мати квартиру, де я можу готувати для своїх дітей», – каже Поліна.  «Ми шукали два місяці.» Вона показує повідомлення на своєму мобільному, зі скількома власниками квартири вже зв’язалася. Загалом ти отримуєш лише стандартні відповіді.  «Я хочу вивчити мову.  Мені хотілося би записати свою дитину в дитячий садок чи початкову школу.  Я хочу трохи нормальності та стабільності».

Крамниця їй допоможе. Тут можна отримати дитяче харчування.  Вона показує на візок перед нею. Його вона також отримала у благодійній крамниці.  Міла радить їй звернутися до волонтерської організації Norddeutschen, яка допомагає українцям, щоб знайти житло. Поки що такий спосіб завжди спрацьовував.

Трохи нормальності, стабільності: квартира, сукня, шкільна сумка.  Насправді не так багато.  Коли виходите з магазину допомоги, ви знову відчуваєте запах смаженої риби.  Круїзні лайнери відходять неподалік.  Але відпочивати у Help Store ще зарано.

Vorheriger ArtikelMotorradspektakel in Hamburg: Die Harley Days sind zurück
Nächster ArtikelHamburger Energiewerke machen Gewinn
Ohne Kaffee kommt Joana Kimmich, 1995, morgens nicht aus dem Bett. Filter, Siebträger oder French Press – sie hat sogar einen Espressokocher auf der Wade tätowiert. Das Klischee „Medienmensch mit Kaffee und Kippe“ erfüllt sie trotzdem nicht. Die Zigaretten hat Joana gegen das Joggen eingetauscht. Das macht zwar in der Hamburger Innenstadt weniger Spaß als in ihrer Heimat am Fuße der schwäbischen Alb, trotzdem hat sich der Umzug gelohnt: Im Norden studierte sie Sozialökonomie mit Schwerpunkt Recht und entdeckte ihr Interesse für Paragraphen. In ihrer Bachelorarbeit überprüfte sie, ob die Impfpriorisierung verfassungskonform ist und veröffentlichte das Ergebnis sogar in einer Fachzeitschrift. Neben dem Studium organisierte sie Medienevents bei Airbus und war als Reporterin für Rock Antenne unterwegs. Kürzel: jim

1 KOMMENTAR

Hinterlasse einen Kommentar

Please enter your comment!
Please enter your name here